• Храм

    святых Петра и Февронии

    на Малом рынке (г. Запорожье)

    Украинская Православная Церковь

Конкурс эссе памяти Ярослава Мудрого (часть 1)

25.03.2017

В рамках празднования дней Ярослава Мудрого был организован городской конкурс эссе, посвящённый памяти этого святого. Организаторами конкурса выступили Департамент образования и науки Запорожского городского совета,  Классический приватный университет и Методический центр Запорожской епархии  УПЦ.  Учащимся старших классов были предложены следующие темы: «Почему князь Ярослав получил прозвище «Мудрый»?»; «Ярослав Мудрый: путь к святости»; «Ярослав Мудрый: дипломатические отношения с Европой через династические браки»; «Можно ли назвать Киев городом Ярослава Мудрого?».

От воскресной школы «Радость моя» в городском конкурсе эссе приняли участие Герасимов Илья (6 класс, лицей «Логос») и Уссова Анастасия (9 класс, ЗОШ № 23). Поздравляем призёра конкурса, Уссову Анастасию, которая заняла ВТОРОЕ место, и предлагаем вам ознакомиться с её работой.

 

Київ — місто Ярослава Мудрого

Ярослав Володимирович (Ярослав Мудрий) – син хрестителя Київської Русі князя Володимира. Походив Ярослав від роду Рюриковичів, що бере початок аж у сиву давнину. Майбутній князь був високим на зріст чоловіком, його зовнішні риси характерні для слов`ян. Ярослав відмовився платити данину Києву, тому пішов з військом проти батька, але під час підготовки до походу князь Володимир помер. Після смерті батька, молодий князь у боротьбі за престол розбив військо Святополка та зайняв трон, але не надовго.

У 1018 році Святополк разом з польським військом скинув Ярослава з престолу, тому він був змушений покинути Київ та поїхати у Новгород. Після перемоги в битві над річкою Альтою Ярослав Мудрий став київським князем. Він хотів об`єднати всі руські землі. Вів жорстоку боротьбу проти свого брата Мстислава Володимировича, але після поразки князь змушений був віддати Чернігівщину і всі землі на схилах Дніпра брату. Згодом брати уклали мирний договір у містечку під Києвом. З тих часів Ярослав Мудрий допомагав брату у боротьбі з ясами та касогами. Так він розширив свої володіння аж до Кавказьких гір, а Мстислав заволодів землями між Чудським озером і Балтикою, де заснував місто Юріїв, нині місто Тарту. Саме тоді Ярослав завоював території між ріками Сяном і Бугом, де потім заклав місто Ярослав.

Коли Мстислав помер, його брат Ярослав став єдиним правителем Київської Русі та об`єднав лівобережні землі. Могутній князь розгромив печенігів біля Києва і почав будувати Софійський собор. Нині цей собор вважається архітектурною пам`яткою України. У соборі велося літописання та з`явилися перша школа та бібліотека, яку також влаштував там Ярослав Мудрий. Книгодрукарня або скрипторій славилися своїми перекладами книг, які привозили з Греції та Болгарії. Саме у бібліотеці князя Ярослава видавалися такі відомі витвори мистецтва як: перший збірник законів «Руська Правда», створено «Ізборники Святослава» та написано «Остромирове Євангеліє».

Великою заслугою Ярослава Мудрого є школа, яка продовжувала найкращі традиції Володимирової. ЇЇ вважали вищим навчальним закладом, який був створений на століття раніше від перших університетів у Західній Європі. У цій школі навчалися діти Ярослава Мудрого, кодифікатори «Руської Правди», а також шляхетні іноземці. Стародавні рукописи стверджують, що цей навчальний заклад за рівнем освіти не поступався найкращим школам Візантії та Константинополя. Такі школи почалися відкриватися не тільки у Києві , а й у інших містах на Русі. У Новгороді князь Ярослав зібрав близько трьохсот юнаків з родин церковних старост та відправив їх на навчання. Діти навчалися філології, географії, юриспруденції, філософії та історії. 

Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків, Ярослав Мудрий намагався укріпити її. Князь вирішив збудувати такі міста як Канів, Корсунь, Переяслав, Лубни і Лукомль, які слугували фортифікаційною лінією південного кордону.

Під час правління князя Ярослава Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. Князь закінчив розпочате Володимиром. Він розширив межі Русі, насипав нові оборонні вали, збудував Золоті Ворота та Георгіївський собор. Заснував міста Корсунь та Біла Церква, розбудував Чернігів та Переяслав, налагодив дружні стосунки зі Швецією та Францією. За часів Ярослава Мудрого також поширилася християнська віра та утвердилися устави про існування духівництва і Київської митрополії. Тоді на Русі почали з`являтися перші монастирі: святого Юрія, святої Ірини та відома своїми святинями Києво-Печерська Лавра, де поширилося іконописання та літописання.

Останні роки свого життя Ярослав Мудрий провів у Вишгороді. Після смерті батька п`ять його синів почали боротьбу за владу (цей період відомий в історії як Тріумвірат Ярославичів). Через ці бої між братами почався розпад Київської Русі і через півтора століття вона фактично перестала існувати як єдина могутня держава.

Мені пощастило, нещодавно я вперше поїхала з друзями на екскурсію до міста Києва, наші батьки влаштували захопливу гру, де необхідно було розгадувати цікаві історичні ребуси, пов’язані з визначними місцями столиці, та розповідали історії життя відомих людей. Найяскравішим представником був, звичайно, Ярослав Мудрий. Нам було дуже цікаво, тому попросили батьків показати все, що пов`язане з ним. Ми відвідали Софійський собор, де побували у першій бібліотеці в Україні. Нам розповіли про Ярослава Мудрого як громадського діяча. Екскурсовод процитував рядки з відомих нам книг, як-от: «Ізборник Святослава», «Руська Правда» тощо. Ми дізналися про те, що якби не обвалилася земля біля собору, ніхто не зміг би знайти місце розташування бібліотеки. Коли стався обвал, було знайдено такий напис: «Хто знайде цей хід, той знайде великий скарб Ярослава», але схованка була порожня. Це пограбування сталося через постійні напади та пожежі у Києві. Є деякі факти щодо знаходження великих стародавніх книг у Лаврі, проте вони могли згоріти під час спустошливої пожежі у 1718 році. Також, можливо, ці стародавні рукописи знаходяться у монастирі «Звіринецькі печери», а також у підземеллі зруйнованого  Межигірського монастиря.

Нам розповіли, що бібліотека створювалася князем протягом сімнадцяти років, аж до самої смерті Ярослава. Було дуже складно, адже доводилося не тільки збирати книги, а й перекладати їх з грецької та болгарської мов, а потів вручну переписувати та переплітати. Ярослав сам брав участь у перекладі, бо був поліглотом. Історики вважають, що найбільшу частину книг переклав саме він. Кожна рукописна книга – справжній шедевр, бо тоді не було папіру, і доводилося писати на пергаменті, який робили зі шкір молодих телят та овець. Для створення однієї маленької книги потрібно було майже ціле стадо таких овець, а це було досить дорого. Палітурки також були не з дешевих, їх виготовляли з сап`янової шкіри, а потім прикрашали золотом, сріблом, дорогою тканиною та коштовним камінням: алмазами, смарагдами, перлами тощо. 

Історія про Золоті Ворота мене вразила найбільше. Золоті Ворота – брама стародавнього Києва. Нам розповіли, що їх почали будувати ще за часів Володимира Великого, а Ярослав Мудрий лише завершив замисел батька: «Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він… потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої Богородиці».

Золоті Ворота – парадний вхід у місто, перед яким було викопано рови, щоб захистити Київ. На брамі  розташовано церкву Пресвятої Богородиці, яка захищала місто від загарбників. Було багато воріт, які укріплювали Київ – Лядські, Жидівські та Золоті. Лише Золоті були кам`яні, тому були неприступні. Ніхто не міг пройти у Київ через них. Як свідчить літопис, на Золотих Воротах мав бути малюнок або фреска Пресвятої Богородиці, але на жаль вона не збереглася. Надбрамна церква мала служити «небесному захисту міста», але була й звичайним храмом – тут мали молитися прибулі. Нині у Києві працює музей «Золоті Ворота», де кожен може доторкнутися до цього прекрасного витвору мистецтва.

Отже, ми можемо вважати Київ містом Ярослава Мудрого, бо цей Великий князь Київської Русі зробив великий внесок у розвиток міста, заснував перші бібліотеки та школи, укріпив фортецю міста. Ярослав Мудрий був справжнім православним християнином, збудував багато монастирів, соборів та храмів, зробив багато потрібного людей та для Батьківщини, тому у всіх справах йому допомагали Бог та Пресвята Богородиця.

Реквизиты для пожертвования

    • Назва:
      • Покровська релігійна громада УПЦ
    • Код ЄДРПОУ:
      • 20510192
    • Р\рахунок:
      • UA033139570000026001301152196 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України м. Запоріжжя
    • МФО:
      • 313957
    • Призначення платежу:
      • Благодійний внесок для релігійної громади

Кто на сайте

Сейчас 74 гостей и ни одного зарегистрированного пользователя на сайте